Загартування дитини

Відомо, що вже немовля відповідає вродженими пристосувальними реакціями на вплив різних чинників навколишнього середовища.

Ураховуючи той факт, що витривалість і регуляторні функції на ранніх етапах розвитку ще обмежені, треба з перших днів життя малюка активно, а головне — свідомо розширювати й удосконалювати регуляторні механізми стосовно таких факторів, як холод, тепло, вологість, коливання атмосферного тиску. Адже з’явившись на світ після комфортних умов, коли організм матері брав на себе всі обов’язки щодо їх забезпечення, дитина мусить перейти на «самостійну роботу» й сама здійснювати регуляторну функцію. І тут розвиток може піти по одному з двох напрямків. Народжена здоровою, дитина, потрапивши в несприятливі умови, стає слабенькою, хворобливою. Або народжена з певними вадами, дитина може розвиватися нормально, якщо для цього створено сприятливі умови.

Звичайно, є і третій напрямок: здорова дитина + нормальне середовище + розумний підхід батьків до загартування.

Сподіваємося, цього разу і ідеться саме про вашу дитину! Чи, може, ні?

Скільки тривог, хвилювань і безсонних ночей завдають нам часті простудні захворювання дітей, одна з причин яких — не загартованість.

Цікаво, що теоретично користь загартовування визнає більшість батьків, а от на практиці… «Оленочко, закутуйся краще, а то застудишся!», «Сергійку, не стій біля вікна, а то продме», «Галинко, зав’яжи шарф» — чи не правда, знайомий репертуар? А маленьке опудало, закутане з ніг до голови у зимовий сонячний день коли на градуснику -5°! Теж знайома картина. Навіть у кімнаті деякі запопадливі бабусі та матусі кутають дітей. Та, незважаючи на це, малі хворіють на ангіни, бронхіти, катари верхніх дихальних шляхів тощо. Як же запобігти застуді й захистити дитину від неї?

Засіб цей простий і доступний всім — систематичне загартовування організму. Ефективність залежить від правильної організації: регулярності, поступовості, врахування стану здоров’я, віку, загального фізич­ного розвитку дитини.

Які ж способи загартовування? Як їх використовувати?

Почнемо з використання природних факторів — води, повітря, сонячного проміння. Суть загартовування і полягає в тренуванні механізму терморегуляції. У незагартованої дитини цей механізм нерозвинутий.

Найпростіші й найдоступніші — повітряні ванни. Малятам змалечку треба прищеплювати звичку до сві­жого повітря. Це стосується насамперед приміщення, в якому вони перебувають. Його треба провіт­рювати протягом дня якомога частіше. Чисте, свіже повітря (18-19 °С) сприяє доброму самопочуттю, бадьорому стану дитини. Якщо на вулиці температура не дуже низька, можна тримати відчиненою кватирку чи фрамугу весь день. Повітряні ванни для дошкільників тривають від 5 до 10 хвилин при температурі 18-20 °С. Потім кожних 2-3 дні тривалість повітряної ванни збільшується на 2-5 хвилини і доводиться до 30-40 хвилин. Під час цієї процедури дитина частково або повністю роздягнена. Найкраще, щоб під час проведення загартування дитина рухалася, виконувала вправи (комплекс ранкової гімнастики, вправи з м’ячем, скалкою та ін.). Влітку повітряні ванни добре приймати в затінку де­рев двічі на день — уранці й увечері. Дуже корисно ходити босоніж.

Важливий елемент загартування — тривале перебування на повітрі. Прогулянки за будь-якої погоди — без жодного винятку, без посилань на холод і сльоту. Тривалість їх узимку 3-4 години, а влітку — весь день.

Успішність загартування неабияк залежить від того, як одягають дитину: чимдуж її кутають, тим частіше вона хворіє. Прогулянка не буде в радість «запакованому» по самі вуха малюкові — важко рухатися, швидко перегрівається. Отже, одяг чає насамперед відповідати погоді сезону, бути легким, бажано з на­туральних тканин, не обмежувати рухів. Так, у прохолодну погоду це нижня білизна, сорочка (блузка), штани (спідничка), колготи. У холодну погоду — светр (кофта), спортивний костюм, куртка (пальто), шапка вовняна, сукняна), рукавиці.

Загартування сонячним промінням улітку — сильнодіюча процедура. Приступати до нього можна лише після консультації з лікарем. І під час сонячних ванн, і після них обов’язково треба простежити за са­мопочуттям дитини. У разі виникнення млявості, почервоніння обличчя, головного болю, погіршення апетиту й сну сонячні ванни слід припинити. Приймати їх найкраще вранці — з 9 до 11 години, коли кількість ультрафіолетових променів максимальна. Для цього знаходять сухе, рівне місце на піску або ставлять розкладачку, бажано поблизу водоймища. Голова дитини лежить на маленькому підвищенні й захищена від сонця. Тривалість процедури від 3-4 до 20-25 хвилин, після її закінчення дитина має відпо­чити в затінку 10-15 хвилин, а потім прийняти душ або скупатися. Не можна допускати перегрівання тіла. Пам’ятайте: тривале перебування на сонці не загартовує організм, а, навпаки, ослаблює, завдає шкоди здоров’ю.

Просте й доступне загартування водою. Водні процедури починають з умивання. Спочатку теплою водою, а потім дедалі холоднішою. Дитину привчають мити не тільки руки й лице, а й шию, верхню частину грудей. Малята дуже люблять бавитися з водою. Цей інтерес використовують, організовуючи ігри з водою (пускання корабликів, миття іграшок).

Після сну корисні вологі обтирання (1-2 хвилини). Вологою рукавичкою з махрової тканини, губкою або рушником обтирають дитині руки, шию, а потім — верхню половину тулуба й ноги. Розтирають тіло за хо­дом кровоносних судин (від кисті рук до плеча, від стопи до стегна, живіт і груди розтирають коловими рухами справа наліво).

Маленьких дітей обтирає дорослий, а п’яти-шестирічні це можуть зробити самі. їм допомагають лише намочити рукавичку та обтерти спину. Завершують процедуру енергійним розтиранням рушником до по­червоніння шкіри. Температура для обтирання спочатку 32-28 °С з поступовим зниженням до 22-20 °С.

Загартовуюче значення має миття ніг перед сном. Спочатку обтирають ноги вологим рушником, потім поступово переходять до щоденного обмивання ступень ніг і, нарешті, занурення їх у воду. Вода злегка підігріта або кімнатної температури (16-20 °С). Після процедури ноги насухо витирають рушником.

Ефективний засіб загартування — контрастне обливання ніг, спочатку холодною водою (24-25 °С), потім теплою (36 °С) і знову холодною. Коли дитина звикне до цього виду загартування, можна переходити до обливання, додержуючись принципу поступового зниження температури. Найдійовіший засіб загартову­вання — душ і купання. Купатися в природних водоймищах (річці, озері, морі) найкраще після ранкової гімнастики. Поєднання дії води, повітря, сонячних променів і руху дає чудові результати. Температура води має бути не нижчою за +22 °С. Тривалість перебування у воді від 2-3 хвилин для дітей 3-5 років до 5-10 хвилин для п’яти-семирічних. У воді дитина має якомога більше рухатися. При перших ознаках оз­нобу (посинінні губ, гусячій шкірі) купання слід припинити й розтерти дитину сухим рушником до по­червоніння шкіри.

Батьки часто запитують, чи обов’язково вивозити дітей на південь — на море. Відповідь на це запитання не однозначна. Так, для малят до трьох років ця поїздка може виявитися несприятливою. Дитині важко звикнути до нових умов і насамперед до різкої зміни клімату. Слід ураховувати, що акліматизація триває близько 2-3 тижнів, отже, тривалість перебування на півдні має бути не менш як два місяці. Тільки тоді можна сподіватися на оздоровчий ефект.

Найкращий відпочинок, найкраще загартування дитини відбувається у звичній кліматичній і побутовій обстановці.